НОВІ СЛОВА В СУЧАСНІЙ ПРЕСІ

Ігор СОКОЛ, кандидат філологічних наук,
НТУУ "Київський політехнічний інститут"

Для нашого часу є характерним збагачення як усного, так і писемного мовлення новими словами й виразами, які ще в порівняно недавньому минулому або не існували, або ж мали вузьку сферу вжитку. В останні десятиріччя все більшого поширення набуває процес взаємодії та взаємозбагачення усного і писемного мовлення.

З одного боку, в повсякденне мовлення входить наукова і технічна лексика, раніше відома тільки вузькому колу фахівців. Це пов'язано з прониканням у всі сфери життя науково-технічних процесів, із зростанням загального рівня культури й освіченості народу. З другого боку, в літературну писемну мову потрапляють нові слова й вирази із усного мовлення.

Відображення процесу взаємодії усного і писемного мовлення помітне у лексиконі періодичних видань. Преса як один із засобів масової інформації, дуже чутливо реагує на зміни у мовленні. Це й зрозуміло, адже її призначення — саме відгукуватися на злободенні події, факти й явища сьогодення, ясна річ, за допомогою відповідних мовних засобів.

Звернімося до конкретних прикладів. Спочатку оглянемо назви осіб. Досить часто натрапляємо у газетах на слово несун. Воно означає розкрадача державної власності — це колишня розмовна, іронічна назва.

«Летючі загони працівників міліції... ведуть боротьбу на широкому фронті: від викриття підпільних «фірм» до затримання несунів» (Рад. Україна).

А ось інші приклади: «Немала заслуга В. Барабаша в тому, що в Дніпропетровську виріс передовий і боєздатний колектив ліфтовиків» (Рад. Україна);

«Трасовики [газопроводу Уренгой — Ужгород] повинні зробити все можливе, щоб передові методи праці ставали нормою роботи всіх» (Роб. газ.).

Іменники ліфтовик, трасовик утворені від слів іншомовного походження за допомогою суфікса -ов/ик, аналогічно до лісовик. Вони увійшли у мову засобів масової інформації з професійної лексики.

Утворюються назви не лише осіб, а й предметів, явищ, процесів тощо. Трапляється і так, що найменування людини за родом занять стає назвою машини або механізму, що виконує ту ж саму або подібну роботу.

Напр., узяте з розмовної мови двірник: «Дослідний зразок механічного двірника КО-309 виготовлено на експериментальному заводі «Шляхмаш» (Веч. Київ).

Іноді слова, що здавна живуть у мові і всім відомі, набувають цілком нових значень: «Радянський Союз вніс на зустрічі пакет важливих пропозицій» (Рад. Україна, тобто «групу взаємопов'язаних пропозицій, питань, положень і т. ін.»).

Проте не завжди такі семантичні неологізми є вдалими. Наприклад, викликає сумнів доцільність уживання слова діапазон у такому значенні: «У планах колективу (цукрозаводу) розширення продовольчого діапазону» (Рад. Україна).

У пресі знаходимо також чимало нових стійких словосполучень. Одним з них є поєднання слова адміністрація з прізвищем нинішнього американського президента.

«Проти політики адміністрації Рейгана, яка роздуває гонку озброєнь, насамперед ядерних, виступають усі тверезомислячі люди на Землі» (Веч. Київ).

Слід зазначити, що слово адміністрація у значенні «уряд» уживається здебільшого тоді, коли йдеться про США. З'явилися також інші стійкі образні словосполучення: «Як же захищається Америка від «білої смерті»?

Щороку на боротьбу з наркоманією витрачається понад півтора мільярда доларів з державної казни» (Рад. Україна); «Один з мозкових трестів США «Ренд корпорейшн» (Рад. Україна);

Адреси «малого кіно» незабаром розширяться за рахунок трьох перших відеосалонів, які відкриваються в місті [Миколаєві]» (Рад. Україна).

Щоправда, вираз «мале кіно» (тобто відеофільми) ще не став широковживаним, але поступово популяризується. Слова обростають новими відтінками значень, напр.: «Не ми блокуємо переговори, за ходом яких стежить усе прогресивне людство» (Прапор комунізму).

«Введення в дію всіх пускових загальноосвітніх шкіл не забезпечено» (Рад. Україна). Тут слово пусковий — складова частина стійкого словосполучення пусковий об'єкт, що поширилося в мові завдяки газетам з професійної говірки будівельників. Іноді слово набуває іронічного забарвлення: «За день накручую [говорить таксист] до чотирьохсот кілометрів» (Рад. Україна).

Звичайно, поява нових слів і словосполучень у процесі взаємодії усного й писемного мовлення ще не означає, що вони стали (або стануть) загальновживаними. Серед них є і не зовсім вдалі, про що вже йшлося вище. Загалом же взаємодія необхідна для розвитку мови.