- Ігор СОКОЛ, кандидат філологічних наук, м. Київ
Викладач Ужгородського університету, кандидат філологічних наук Наталя Венжинович – науковець досить широкого профілю: її праці (а їх понад 50) торкаються таких аспектів лінгвістики, як українська діалектологія, зіставне й порівняльне мовознавство, когнітивна лінгвістика, проблеми функціонування сучасної літературної мови та ін.
Протягом 2001-2002 рр. в Ужгороді побачили світ сім посібників Н.Венжинович: "Ділова українська мова" (видавництво "Мистецька лінія"), "Ділова українська мова: Навчально-методичний посібник для студентів економічного факультету", "Сучасна українська літературна мова: Конспект лекцій для студентів гуманітарних факультетів", "Сучасна українська літературна мова: Методичні розробки до практичних занять для студентів факультету романо-германської філології", "Сучасна українська літературна мова: морфеміка, словотвір, морфологія: Методичні рекомендації студентам-заочникам українського відділення філологічного факультету", "Морфеміка і словотвір сучасної української літературної мови: Методичні розробки лабораторних занять для студентів філологічного факультету" (у співавторстві з Г.Вовченко та І.Філак; видавництво "Закарпаття"), "Морфологія сучасної української літературної мови: Методичні розробки практичних занять для студентів українського відділення філологічного факультету" (у співавторстві з Т.Розумик; видавництво "Патент").
Мовознавчі студії ужгородської україністки відзначаються глибиною аналізу, яких би конкретних тем вона не торкалася.
Скажімо, конспекти лекцій, що містять дуже різноманітний і цікавий матеріал, свідчать про величезну підготовчу роботу. Ґрунтовні розвідки присвячено таким питанням, як повноголосся, діалектний наголос, орфоепія, фразеологія тощо. Будь-яке мовне явище розглядається в його історичному розвитку(хоча б стисло), у зв'язку з іншими мовними фактами. Граматичні правила ілюструються вдало дібраними прикладами. Частину навчального матеріалу доповнено таблицями, які увиразнюють те чи те явище сучасної літературної мови або окремого діалекту.
Кожний розділ закінчується списком використаної літератури. Це позбавляє користувача необхідності "перелопачувати" всю лінгвістичну літературу в пошуках відповіді на одне-єдине питання (а так буває, коли в кінці книжки вміщується єдиний список використаної літератури).
Звичайно, глибшими із мовознавчого погляду є методичні розробки, призначені для студентів-філологів. У посібниках, адресованих майбутнім фахівцям іншого напрямку, авторка обов'язково враховує професійний аспект. Зокрема, у навчально-методичному посібнику для студентів економічного факультету подано тексти, які сприяють розширенню фахової ерудиції студентів, наприклад, про Світовий банк, Міжнародну торгову палату, Європейський банк реконструкції й розвитку. Подано зразки, як слід грамотно складати різні документи.
Ось тут хотілося б сказати кілька слів з приводу підручників ділової української мови (і просто мови) для різних типів навчальних закладів. Точніше, висловити побажання.
Оскільки нині у всіх вищих і середніх спеціальних навчальних закладах вивчаються мовні дисципліни, бажано, щоб фахівці конкретних галузей (лісівники, фінансисти, ветеринари, металурги та ін.) разом з лінгвістами створили подібні методичні посібники. Вкрай потрібні майбутнім спеціалістам і словнички відповідних професійних термінів, укладені компетентними людьми.
Принагідно зауважимо, що багато термінологічних (і, до речі, досить якісних) українсько-російських та російсько-українських словників (як і мов інших народів колишнього Союзу) було створено в роки "хрущовської відлиги" - на межі 50-60-х рр.
Але час біжить... Почалося нове століття. Перед фахівцями з наукової і технічної термінології постало чимало нових завдань. Щоб розв'язати їх, потрібно поєднати зусилля філологів та інших спеціалістів.
А поки що подякуймо шановній Н.Венжинович та її колегам за виконану працю. Є підстави сподіватися, що найближчими роками такого типу навчальної літератури стане більше. Вона дуже потрібна!
Комментариев нет:
Отправить комментарий