Рецензія на статтю Л.М.Сидоренко і Н.В.Тільняк «Термін в лексичному складі сучасної української мови»

І.О.Сокол,ст.викладач кафедри укр. мови,
літератури і культури, канд. філол. наук

У статті досить змістовно й у доступній формі викладено стислу історію фор-мування номенклатурної й термінологічної лексики української мови. Підкреслено роль давньогрецької й латинської мов у виникненні пласту лексики, що стосується культури, науки, знань про навколишній світ. Це природно, бо саме грецька й римська культури стояли біля витоків європейської цивілізації. Проаналізовано також загальне поняття «термін», його тлумачення в різних галузях.

Заслуговує на окремий детальний розгляд питання про взаємовідношення питомої й запозиченої лексики у складі терміносистем української мови. Як справедливо зазначають автори, якщо в рідній мові немає питомих слів на позначення тих понять, які передають іншомовні терміни, слід використо-вувати іншомовні слова – в даному разі це не є засміченням мови. У тому ж разі, коли існують відповідні слова рідної мови на позначення тих самих понять, краще користуватись ними.

Справді засмічують і компрометують мову деякі новотвори на зразок «рухосхід», «дрототяг» і подібні.

Вказано на те, що існує декілька способів термінотворення. Не можна надавати перевагу одному з них на противагу всім іншим, оскільки вони доповнюють один одного. Це, зокрема, прямий переклад іншомовних термінів (в т.ч. з російської), утворення термінів від іншомовних основ за допомогою власних суфіксів та префіксів і нарешті цілком самостійне термінотворення виключно засобами своєї мови.

На закінчення подається стислий огляд питання про існування в мові такого явища, як професійний жаргон (сленг), який нині набув поширення майже в усіх мовах світу. Незважаючи на те, що це явище може справді засмітити мову (в разі надмірного вжитку), без нього неможливо обійтися, бо в деяких галузях, наприклад у комп’ютерній справі, сленг «юзерів» – користувачів та професіоналів – уже став невід'ємною частиною міжнародного спілкування.

Звичайно, в межах однієї статті неможливо відобразити всі аспекти проблеми термінотворення на сучасному етапі. Проте його основні засади тут викладено глибоко й переконливо.